Галявина.Квіти завмерли.

Чудовий сонячний день. У райській долині квіти завмерли в очікуванні дива. І ось з'явився Ангел Господній. Він зійшов на землю, щоб подивитись. Як живкть диво-квіти. Підійшов він до білої лілеї, що зустріла Ангела з побожно схиленою голівкою.

Ангел .

Квіточко ніжна, чому ти так тремтиш, хто налякав тебе, бідненьку?

Лілея.

- Я тремчу, бо мені страшно. Так багато навколо невідомого. А що, коли здійметься сильний вітер? Що буде якщо раптом розпочеться злива? А що буде, коли чиясь рука зломить мій тендітний стан? Як страшно! Ой, як страшно!

Ангел.

Не бійся, Лілеє. Ти назавжди залишишся побожною квіткою, квіткою чистоти. Я допоможу тобі перемогти страх. Ти будеш усіх милувати своєю красою.

Пішов Ангел далі долиною. Горицвіт, м'ята, подорожник, звіробій, валеріана припадали до його ніг. Посланець господній наділяв їх цілющими властивостями і благословив, щоб завжди допомагали людям.

Були на цій галявині і дві конвалії сестрички, схожі одна на одну, мов дві краплини води.

Конвалії.

-Ангелику, любий. Ми теж хочемо робити людям добро.

-Але чи знайдуть люди нас у цих лісових тінистих схованках? Ми ж такі малі і не помітні.

Ангел.

-Так, квіточки, багато безтурботних людей не помічало вас. Але не турбуйтеся, від нині люди будуть шукати і знаходитимуть вас. Для того даю вам дивні пахощі, а ваші дрібні квіточки матимуть дороі ліки від серця.

Поблизу стояв будяк. Почувши розмову. Він гордо випростався, роштовхав своїм жилавим листом менші рослини - того притиснув до землі, тому обірвав гілочки і приступив до ангела.

Будяк.

Скажи, Ангеле, а чому це усі квіти мають таке важливе призначення, а я ні?

Ангел.

- За твоє зухвальство та зневагу я покараю тебе. Нікому не буде користі з тебе.

Будяк.

-Ой прости мене, Ангелику.

Пішов ангел далі. Кожній зустрічній квітці давав він якесь доручення. Нарешті захотів присісти й відпочити. Озирнувся на вкруги, а вже соняшник підставив свій стовбур, а широке листя зробило йому холодок.

Ангел.

-Як подібна ти, на сонечко, люба квіточко. Скільки діток живе у твоїй хатинці. А чи всім тут тепло і затишно?

Соняшник.

-Ні, Ангелику, не кожній насінині тут затишно. Одним вистачає сонечка, а інші хочуть більше тепла, уваги. Хтось із них проросте у родючому грунті, а хтось не дасть сходів.

Ангел.

-Я зроблю так, щоб ви всі завжди тягнулися до сонечка.

Перепочив ангел та й знову вирушив далі. Аж раптом він відчув пекучий біль. Це кропива так вжалила Ангела.

Ангел.

Чому ти така агресивна, кропиво?

Кропива.

-Як же мені бути доброю, коли всі рослинки квітнуть дивним цвітом, а мені жодної квітки?

Ангел.

Всі жахаються тебе намагаються обійти. Але як часто ти стаєш людям у природі! Пішов Ангел до червоного маку. Обізвався він несміливо:

Мак.

_ Ангелику, допоможи мені люди милуються моїм цвітом, а коли цвіт опадає, - о горе мені - люди роблять із мене отруту і повільно знищують одне одного.ну що

Ангел.

-Ти не винен у цьому. Це люди роблять необдумані вчинки. Мені теж дуже хотілося, щоб вони прозріли.

Побачив ангел троянду. Зарожевілася квітка від щастя.

Ангел.

Як живеться тобі красуне?

Троянда.

Чудово. Я - найкраща квітка. Тут немає подібних на мене. Я не підкоряюсь ніяким законам природи. Я сама можу творити свою долю. Ну що це за квіти - пахнючі конвалії, тендітні лілеї. Я - цариця квітів! І нікому не дозволю зломити своє життя.

Ангел.

-Занадто горда і самостійна ти, юна красуне. Та краса твоя - не вічна. Ти подорослішаєш і не будеш такою вразливою.

Обійшов Ангел усю долину, не минув ні однієї квіточки. Аж ось наступив він на тверде зелене листя, що плелося по усій галявині.

Ангел.

-Чого це ти барвінку, ходиш-бродиш по усій галявині? І не лякає тебе сонце пекуче, і не боїшся ти морозів тріскучих?

Барвінок.

Не боюся я нічого. Я ходжу-броджу усюди, шукаю кращої долі для себе.

Ангел.

-Зупинись, любий, бо світ великий, у ньому дуже легко.

Ангел.

Нелегко живеться на землі квіточкам. Що робити? Як допомогти їм у цьому? Закружляймо, любі, у танці, хоч на мить забудьмо про свої проблеми.

Танець.

Ангел.

Я знаю, що робити! Передайте мені свої листи з проханнями. Може, в соціальному агентстві «Надія» школи нам допоможуть.

Мелодія.

Соціальне агентство.

Ангел.

Доброго дня. Я знаю, що ви допомагаєте усім людям. У цих конвертах проблеми, про які розповіли мені квіти у райській долині. Допоможіть мені їх вирішити.

Агент № 1.

Доброго дня Ангелику. Ти дуже вчасно звернувся у наше агентство. Ще мить і ми розпочнемо інтелект-шоу «Я буду щасливим в Україні»

№2.

Ми допоможемо тобі Ангелику, передай листи в відділ обробки проблемної інформації.

№3.

Запрошуємо на сцену учасників інтелект- шоу Я буду щасливим в Україні.

№1. Вітаймо команду «Мрія» з капітаном

Мрія крилата, лети

Назустріч і сонцю і квітам.

Хай в Україні й на цій землі

Будуть щасливі діти.

Я - мудрий

Ти - рішучий

Він - ініціативний

Ми – яскраві

Шановні гості, сьогодні ви - наше неупереджене журі. Будбте активними, якщо вм вважаєте, що краще справилася їз завданнями команда «Мрія», підтримуйте її блакитними прапорцями, якщо команда «Шанс» - жовтими.

Обидві команди активно працюють в соціальному агентстві «Надія». І сьогодні вони будуть шукати шляхи реалізації мрій, сподівань і доведуть, що у кожного із нас є шанс стати щасливим в Україні.

Козацький марш. Козаки викочують бочку.

№1. Отже, розпочинає інтелект-шоу конкурс «Заморочки з бочки» просимо капітанів підійти до бочки і по черзі дістати листи від квітів. Просимо допомогти вирішити їх проблеми.

1)Троянда.відомих вам українських пісень. Ваше завдання - вгадати назву пісні.

«Ой у лузі червона калина»

«Одна калина»

«Боже великий, єдиний»

«Як у нас на Україні»

«Чорнобривці»

«Пісня про рушник»

«Мова єднання»

- «Це край, де я родилась і живу»

Найбільше пісень вгадала команда...

Привітаймо її прапорцями та оплесками.

3«Штовхач» (розбивають горіх)

Дякуємо нашим козакам. Підтримаймо їх оплесками.

4айтяж в тебе не буде зли,<span calibri'"="" не="" буде="" й="" spanspan="" calibri'"з="">ликівй

Володіти собою - найбільша влада.

Сенека

Краще думати перед тим яіж олюди, які ніколи не помиляються, бо не хочуть працювати.

Г, хто хоче бачити.

Паскаль

Якщо хо самого себе.

Федірльберт Ейнштейн

Ми - це не безліч стандартнихболяче не б’є людину, якТ